Nynorskordboka
stille 4
stilla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stillaå stille | stiller | stilte | har stilt | still! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stilt + іменник | stilt + іменник | den/det stilte + іменник | stilte + іменник | stillande |
Походження
norrønt stilla; av still (2Значення та вживання
Приклад
- stille blod;
- stille svolten;
- stille krøtera – gje krøtera mat
- refleksivt:
- stormen stillest – stormen spaknar
- gå varsamt, liste (seg)
Приклад
- stille seg fram, innpå;
- stille seg over golvet;
- stille seg innpå nokon