Nynorskordboka
justere
justera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å justeraå justere | justerer | justerte | har justert | juster! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| justert + іменник | justert + іменник | den/det justerte + іменник | justerte + іменник | justerande |
Походження
av mellomalderlatin justare; av latin justus ‘rett, rettferdig’ av jus ‘rett’Значення та вживання
Приклад
- justere ei vekt;
- justere motoren;
- løna skal justerast
Фіксовані вирази
- justert skurlastskoren trelast som er avretta og dimensjonert til eksakte mål