Nynorskordboka
tilfredsstille
tilfredsstilla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilfredsstillaå tilfredsstille | tilfredsstiller | tilfredsstilte | har tilfredsstilt | tilfredsstill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilfredsstilt + іменник | tilfredsstilt + іменник | den/det tilfredsstilte + іменник | tilfredsstilte + іменник | tilfredsstillande |
Походження
etter tysk zufriedenstellenЗначення та вживання
gjere tilfreds, til lags;
(opp)fylle, dekkje (voner, krav, ynske) (hos)
Приклад
- uret tilfredsstiller alle krav til presisjon;
- ho vart ikkje (seksuelt) tilfredsstilt av mannen