Bokmålsordboka
seile, segle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å segle | segler | segla | har segla | segl!segle! |
| seglet | har seglet | |||
| å seile | seiler | seilte | har seilt | seil! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| segla + іменник | segla + іменник | den/det segla + іменник | segla + іменник | seglende |
| seglet + іменник | seglet + іменник | den/det seglede + іменник | seglede + іменник | |
| den/det seglete + іменник | seglete + іменник | |||
| seilt + іменник | seilt + іменник | den/det seilte + іменник | seilte + іменник | seilende |
Походження
norrønt siglaЗначення та вживання
- flyte, drive (med vind og strøm)
Приклад
- stokken seilte nedover elva
Приклад
- en ørn seilte høyt oppe i det blå
- i presens partisipp:;bevege seg verdig
Приклад
- fruen kom seilende inn
Фіксовані вирази
- la seile sin egen sjøoverlate til seg selv
- seile i medvindogså: ha medgang
- seile inntjene ved fraktinntekt