Bokmålsordboka
sjangle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjangle | sjangler | sjangla | har sjangla | sjangl!sjangle! |
| sjanglet | har sjanglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjangla + іменник | sjangla + іменник | den/det sjangla + іменник | sjangla + іменник | sjanglende |
| sjanglet + іменник | sjanglet + іменник | den/det sjanglede + іменник | sjanglede + іменник | |
| den/det sjanglete + іменник | sjanglete + іменник | |||
Походження
trolig beslektet med i dialekter skangel ‘lang usmidig figur’Значення та вживання
gå ustøtt, vakle
Приклад
- være så full at en sjangler