Nynorskordboka
svike
svika
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svikaå svike | svik | sveik | har svike | svik! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sviken + іменник | svike + іменник | den/det svikne + іменник | svikne + іменник | svikande |
Походження
norrønt svíkjaЗначення та вживання
Приклад
- svike kameratane sine;
- kjærasten sveik henne;
- kjenne seg sviken