Nynorskordboka
kante
kanta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kantaå kante | kantar | kanta | har kanta | kant!kanta!kante! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kanta + іменник | kanta + іменник | den/det kanta + іменник | kanta + іменник | kantande |
Походження
av kant (1Значення та вживання
- velte, ramle i koll;
- setje kant på
Приклад
- kåpa var kanta med skinn
- danne kant rundt