Nynorskordboka
kantre
kantra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kantraå kantre | kantrar | kantra | har kantra | kantr!kantra!kantre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kantra + іменник | kantra + іменник | den/det kantra + іменник | kantra + іменник | kantrande |
Походження
av nederlandsk kenteren; jamfør kant (1Значення та вживання
om fartøy: velte (rundt), kvelve
Приклад
- båten kantra
- brukt som adjektiv:
- den kantra kanoen ligg 100 meter frå land