Bokmålsordboka
taue
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å taue | tauer | taua | har taua | tau! |
| tauet | har tauet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| taua + іменник | taua + іменник | den/det taua + іменник | taua + іменник | tauende |
| tauet + іменник | tauet + іменник | den/det tauede + іменник | tauede + іменник | |
| den/det tauete + іменник | tauete + іменник | |||
Походження
av engelsk towЗначення та вживання
dra (1), slepe (2, 1), særlig skip eller biler
Приклад
- bilen måtte taues fra ulykkesstedet