Bokmålsordboka
anholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anholde | anholder | anholdt | har anholdt | anhold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anholdt + іменник | anholdt + іменник | den/det anholdte + іменник | anholdte + іменник | anholdende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
Приклад
- anholde en mistenkt