Bokmålsordboka
stille 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stille | stiller | stillet | har stillet | still! |
| stilte | har stilt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stillet + іменник | stillet + іменник | den/det stillede + іменник | stillede + іменник | stillende |
| den/det stillete + іменник | stillete + іменник | |||
| stilt + іменник | stilt + іменник | den/det stilte + іменник | stilte + іменник | |
Походження
norrønt stillaЗначення та вживання
Приклад
- stille sulten;
- stille de verste smertene
- stemme (3
- stille blod(et);
- Jesus stilte stormen
- liste (seg), stiltre (seg)
Приклад
- stille seg fram, inn på;
- stille på en reinsbukk