Bokmålsordboka
rokke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rokke | rokker | rokka | har rokka | rokk! |
| rokket | har rokket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rokka + іменник | rokka + іменник | den/det rokka + іменник | rokka + іменник | rokkende |
| rokket + іменник | rokket + іменник | den/det rokkede + іменник | rokkede + іменник | |
| den/det rokkete + іменник | rokkete + іменник | |||
Походження
beslektet med rykkeЗначення та вживання
Приклад
- lasset var ikke til å rokke;
- sitte og rokke (på seg) – flytte, rugge urolig på seg
- bli usikker, la seg overtale
Приклад
- ikke la seg rokke i sin overbevisning
- forandre, svekke, undergrave
- rokke ved den vedtatte lære