Bokmålsordboka
svekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svekke | svekker | svekka | har svekka | svekk! |
| svekket | har svekket | |||
| svekte | har svekt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svekka + іменник | svekka + іменник | den/det svekka + іменник | svekka + іменник | svekkende |
| svekket + іменник | svekket + іменник | den/det svekkede + іменник | svekkede + іменник | |
| den/det svekkete + іменник | svekkete + іменник | |||
| svekt + іменник | svekt + іменник | den/det svekte + іменник | svekte + іменник | |
Походження
fra lavtysk; beslektet med svakЗначення та вживання
- gjøre svak
Приклад
- sykdommen har svekket henne;
- svekke ens stilling;
- svekke en i troen;
- partiet kom svekket ut av striden;
- det gode førstegangsinntrykket ble noe svekket
- som adjektiv i perfektum partisipp:
Приклад
- ha svekket syn – dårlig