Bokmålsordboka
avkrefte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avkrefte | avkrefter | avkrefta | har avkrefta | avkreft! |
| avkreftet | har avkreftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avkrefta + іменник | avkrefta + іменник | den/det avkrefta + іменник | avkrefta + іменник | avkreftende |
| avkreftet + іменник | avkreftet + іменник | den/det avkreftede + іменник | avkreftede + іменник | |
| den/det avkreftete + іменник | avkreftete + іменник | |||
Походження
jamfør kraft (1Значення та вживання
Приклад
- sykdommen avkreftet henne
- brukt som adjektiv
- han var blek og avkreftet etter anstrengelsen
Приклад
- avkrefte et rykte;
- mistanken om alvorlig sykdom ble heldigvis avkreftet