Bokmålsordboka
dementere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dementere | dementerer | dementerte | har dementert | dementer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dementert + іменник | dementert + іменник | den/det dementerte + іменник | dementerte + іменник | dementerende |
Вимова
dementeˊre; demangteˊreПоходження
av fransk de- og mentir ‘lyve’; jamfør de-Значення та вживання
Приклад
- dementere et utsagn;
- dementere ryktene