Bokmålsordboka
gynge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gynge | gynger | gynga | har gynga | gyng! |
| gynget | har gynget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gynga + іменник | gynga + іменник | den/det gynga + іменник | gynga + іменник | gyngende |
| gynget + іменник | gynget + іменник | den/det gyngede + іменник | gyngede + іменник | |
| den/det gyngete + іменник | gyngete + іменник | |||
Походження
jamfør gammelfrisisk gunga ‘gå’; beslektet med gangЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- på gyngende grunni en usikker situasjon eller tilstand
- økonomien er på gyngende grunn