Bokmålsordboka
svaie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svaie | svaier | svaia | har svaia | svai! |
| svaiet | har svaiet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svaia + іменник | svaia + іменник | den/det svaia + іменник | svaia + іменник | svaiende |
| svaiet + іменник | svaiet + іменник | den/det svaiede + іменник | svaiede + іменник | |
| den/det svaiete + іменник | svaiete + іменник | |||
Походження
fra nederlandsk; lavtyskЗначення та вживання
- svinge hit og dit
Приклад
- trærne, stråene svaiet i vinden
- om fartøy: ligge og svinge for vind og strøm