Bokmålsordboka
arrestere
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å arrestere | arresterer | arresterte | har arrestert | arrester! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
arrestert + іменник | arrestert + іменник | den/det arresterte + іменник | arresterte + іменник | arresterende |
Вимова
aresteˊreПоходження
gjennom lavtysk, fra gammelfransk arester ‘fastholde, hindre’; av latin ad ‘til’ og restare ‘bli igjen’Значення та вживання
- sette fast, fengsle (1) midlertidig (til etterforskningen er ferdig, og dommen er avsagt)
Приклад
- bli arrestert for promillekjøring;
- arrestere en mistenkt
- påpeke at noe ikke er riktig;rette på
Приклад
- arrestere en påstand;
- debattanten ble arrestert av ordstyreren