Bokmålsordboka
fortegne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortegne | fortegner | fortegna | har fortegna | fortegn! |
| fortegnet | har fortegnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortegna + іменник | fortegna + іменник | den/det fortegna + іменник | fortegna + іменник | fortegnende |
| fortegnet + іменник | fortegnet + іменник | den/det fortegnede + іменник | fortegnede + іменник | |
| den/det fortegnete + іменник | fortegnete + іменник | |||
Походження
fra tysk; av for- (2 og tegneЗначення та вживання
skildre (2), tolke uriktig, karikere
Приклад
- de fortegner og forvrir situasjonen
- brukt som adjektiv
- gi et fortegnet bilde av noe