Bokmålsordboka
skildre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skildre | skildrer | skildra | har skildra | skildr!skildre! |
| skildret | har skildret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skildra + іменник | skildra + іменник | den/det skildra + іменник | skildra + іменник | skildrende |
| skildret + іменник | skildret + іменник | den/det skildrede + іменник | skildrede + іменник | |
| den/det skildrete + іменник | skildrete + іменник | |||
Походження
fra tysk egentlig ‘male våpenskjold’Значення та вживання
- foreldet: male (2, 2), avbilde (2
- fortelle om, beskrive
Приклад
- i boka skildrer han barndommen sin