Bokmålsordboka
karikere
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å karikere | karikerer | karikerte | har karikert | kariker! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
karikert + іменник | karikert + іменник | den/det karikerte + іменник | karikerte + іменник | karikerende |
Походження
av italiensk caricare ‘overlesse’; av latin carrus ‘kjerre’Значення та вживання
lage karikatur (1);
framstille eller etterligne på en latterliggjørende måte
Приклад
- karikere en person
- brukt som adjektiv:
- gjengi noe i karikert form