Nynorskordboka
vingle
vingla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vinglaå vingle | vinglar | vingla | har vingla | vingl!vingla!vingle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vingla + іменник | vingla + іменник | den/det vingla + іменник | vingla + іменник | vinglande |
Походження
truleg samanheng med svingeЗначення та вживання
- gå, vere ustø(tt);fare hit og dit
Приклад
- vingle att og fram;
- vingle i fylla
- i overført tyding: ha vanskar med å ta standpunkt
Приклад
- vingle i ei sak
- i presens partisipp:
- eit vinglande parti
- slumpe til