Nynorskordboka
telefonere
telefonera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å telefoneraå telefonere | telefonerer | telefonerte | har telefonert | telefoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| telefonert + іменник | telefonert + іменник | den/det telefonerte + іменник | telefonerte + іменник | telefonerande |
Походження
frå franskЗначення та вживання
- ringje, gjere ei telefonoppringing
Приклад
- telefonere (til) nokon
- snakke i telefon
Приклад
- sitje og telefonere
- overføre, sende per telefon
Приклад
- telefonere ei melding