Nynorskordboka
beleggje, belegge
beleggja, belegga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beleggaå belegge | belegg | bela | har belagt | belegg! |
| å beleggjaå beleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| belagd + іменник | belagt + іменник | den/det belagde + іменник | belagde + іменник | beleggande |
| beleggjande | ||||
Вимова
belegˊje; belegˊgeПоходження
frå lågtysk; i tyding 4 frå nederlandskЗначення та вживання
- dekkje (1) med eit lag av noko
Приклад
- skinnet er belagt med bladgull
- ta opp plassar på overnattingsstader, i større lokale, om bord i transportmiddel eller liknande
Приклад
- berre halvdelen av seta i salen er belagde
Приклад
- ordet ‘dåre’ er belagt i norrønt
Приклад
- beleggje båten