Nynorskordboka
dokumentere
dokumentera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dokumenteraå dokumentere | dokumenterer | dokumenterte | har dokumentert | dokumenter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dokumentert + іменник | dokumentert + іменник | den/det dokumenterte + іменник | dokumenterte + іменник | dokumenterande |
Походження
frå mellomalderlatin; av dokumentЗначення та вживання
prove, stadfeste (med dokument)
Приклад
- dokumentere ei opplysning