Nynorskordboka
forarge
forarga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forargaå forarge | forargar | forarga | har forarga | forarg!forarga!forarge! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forarga + іменник | forarga + іменник | den/det forarga + іменник | forarga + іменник | forargande |
Походження
av lågtysk arg ‘vond’Значення та вживання
- gjere arg og sint;
Приклад
- dette forargar meg;
- forarge seg over noko
- vekkje anstøyt;
Приклад
- forarge folk med eit anna opphav;
- programmet forarga mange