Nynorskordboka
ergre
ergra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ergraå ergre | ergrar | ergra | har ergra | ergr!ergra!ergre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ergra + іменник | ergra + іменник | den/det ergra + іменник | ergra + іменник | ergrande |
Походження
frå tysk; av argЗначення та вживання
gjere ergerleg (2);
Приклад
- det ergra han at dei alltid kom for seint
Фіксовані вирази
- ergre segirritere seg
- dei ergra seg over all trafikken