Nynorskordboka
krenkje, krenke
krenkja, krenka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krenkaå krenke | krenker | krenkte | har krenkt | krenk! |
| å krenkjaå krenkje | krenkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krenkt + іменник | krenkt + іменник | den/det krenkte + іменник | krenkte + іменник | krenkande |
| krenkjande | ||||
Походження
norrønt krenkja; av lågtysk krenken, av krank ‘sjuk’Значення та вживання
Приклад
- kjenne seg krenkt;
- det ho sa, krenkte han
- brukt som adjektiv:
- krenkjande ytringar;
- bli utsett for krenkjande haldningar
- ikkje respektere;
Приклад
- krenkje ytringsfridomen;
- menneskerettane blir krenkte