Nynorskordboka
dunke
dunka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dunkaå dunke | dunkar | dunka | har dunka | dunk!dunka!dunke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dunka + іменник | dunka + іменник | den/det dunka + іменник | dunka + іменник | dunkande |
Походження
truleg av norrønt duna ‘dønne, brake’Значення та вживання
- gje ein bankelyd;
Приклад
- motoren dunka
- slå, støyte eller sparke utan at det lagar sterk lyd
Приклад
- dunke hovudet mot noko
Фіксовані вирази
- dunke innskåre (4
- ho dunka inn ni fulltreffarar;
- dunke inn hitar på listene