Nynorskordboka
dubbe 1
dubba
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dubbaå dubbe | dubbar | dubba | har dubba | dubb!dubba!dubbe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dubba + іменник | dubba + іменник | den/det dubba + іменник | dubba + іменник | dubbande |
Походження
av duveЗначення та вживання
- duppe (2, 2) med hovudet
Приклад
- sitje og dubbe
- ta seg ein kort blund, duppe (2, 3);
Приклад
- ho heldt på å dubbe av att