Nynorskordboka
duve
duva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å duvaå duve | duvar | duva | har duva | duv!duva!duve! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| duva + іменник | duva + іменник | den/det duva + іменник | duva + іменник | duvande |
Походження
norrønt dúfa ‘trykke ned, dyppe’Значення та вживання
- bøye ned, setje lågare, fire (2, 1)
Приклад
- duve noko ned;
- duve seglet
- bøye seg;
Приклад
- duve med hovudet