Nynorskordboka
bestikke
bestikka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bestikkaå bestikke | bestikk | bestakk | har bestukke | bestikk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bestukken + іменник | bestukke + іменник | den/det bestukne + іменник | bestukne + іменник | bestikkande |
Вимова
bestikˊkeПоходження
gjennom bokmål, frå tysk; av stikke (2Значення та вживання
leie nokon til å forsømme si plikt;
Приклад
- la seg bestikke;
- bestikke ein maktperson