Bokmålsordboka
uttale 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uttale | uttaler | uttalte | har uttalt | uttal! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uttalt + іменник | uttalt + іменник | den/det uttalte + іменник | uttalte + іменник | uttalende |
Походження
jamfør tale (2Значення та вживання
- si, ytre
Приклад
- hun uttalte først en takk til deltakerne
- lage språklyder;
Приклад
- gutten kan ikke uttale r
- brukt som adjektiv: utpreget, åpenbar
Приклад
- en uttalt tendens til rasisme;
- uttalte symptomer
Фіксовані вирази
- uttale segsi hva en mener
- han uttaler seg om alt mulig