Bokmålsordboka
uforbeholden
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uforbeholden | uforbeholdent | uforbeholdne | uforbeholdne |
Значення та вживання
- uten forbehold, ubetinget
Приклад
- gi noen uforbeholden anerkjennelse
Приклад
- uttale seg uforbeholdent om saken