Bokmålsordboka
ubetinget, ubetinga
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ubetinga | ubetinga | ubetinga | ubetinga |
| ubetinget | ubetinget | ubetingede | ubetingede |
| ubetingete | ubetingete | ||
Значення та вживання
uten forbehold, absolutt
Приклад
- svare et ubetinget ja
Фіксовані вирази
- ubetinget domi jus: dom som må sones