Bokmålsordboka
tufte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tufte | tufter | tufta | har tufta | tuft! |
| tuftet | har tuftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tufta + іменник | tufta + іменник | den/det tufta + іменник | tufta + іменник | tuftende |
| tuftet + іменник | tuftet + іменник | den/det tuftede + іменник | tuftede + іменник | |
| den/det tuftete + іменник | tuftete + іменник | |||
Значення та вживання
grunnlegge (på), basere (på)
Приклад
- avgjørelsen var tuftet på grundige overveielser