Bokmålsordboka
fundamentere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fundamentere | fundamenterer | fundamenterte | har fundamentert | fundamenter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fundamentert + іменник | fundamentert + іменник | den/det fundamenterte + іменник | fundamenterte + іменник | fundamenterende |
Значення та вживання
legge fundament (1) (til noe)
Приклад
- fundamentere med betong