Bokmålsordboka
tolke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tolke | tolker | tolka | har tolka | tolk! |
| tolket | har tolket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tolka + іменник | tolka + іменник | den/det tolka + іменник | tolka + іменник | tolkende |
| tolket + іменник | tolket + іменник | den/det tolkede + іменник | tolkede + іменник | |
| den/det tolkete + іменник | tolkete + іменник | |||
Значення та вживання
- oversette muntlig
Приклад
- tolke til samisk
- forklare, utlegge innholdet, betydningen av
Приклад
- tolke dikt;
- en tale som kan tolkes i mange retninger;
- hvordan skal jeg tolke dette?
- gi uttrykk for
Приклад
- tolke sine følelser
Приклад
- hun tolket Brahms’ romanser med stor innlevelse