Bokmålsordboka
svike
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svike | sviker | sveiksvek | har sveket | svik! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sveken + іменникsveket + іменник | sveket + іменник | den/det svekne + іменник | svekne + іменник | svikende |
Походження
norrønt svíkjaЗначення та вживання
Приклад
- svike sin venn;
- kjæresten svek henne;
- kjenne seg sveket