Bokmålsordboka
narre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å narre | narrer | narra | har narra | narr! |
| narret | har narret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| narra + іменник | narra + іменник | den/det narra + іменник | narra + іменник | narrende |
| narret + іменник | narret + іменник | den/det narrede + іменник | narrede + іменник | |
| den/det narrete + іменник | narrete + іменник | |||
Походження
fra tysk; jamfør narrЗначення та вживання
Приклад
- narre noen til å gjøre noe
Фіксовані вирази
- narre aprilfortelle en usann historie 1. april
- å narre april er en gammel skikk