Bokmålsordboka
suge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å suge | suger | saugsugde | har sugd | sug! |
| suga | har suga | |||
| suget | har suget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sugd + іменник | sugd + іменник | den/det sugde + іменник | sugde + іменник | sugende |
| suga + іменник | suga + іменник | den/det suga + іменник | suga + іменник | |
| suget + іменник | suget + іменник | den/det sugede + іменник | sugede + іменник | |
| den/det sugete + іменник | sugete + іменник | |||
Походження
norrønt súgaЗначення та вживання
- trekke til seg
Приклад
- pumpa suger ikke som den skal;
- støvsugeren suger godt;
- mattene suger opp all fuktighet;
- Oslo-gryta suger til seg folk fra hele landet
- sluke begjærlig
- suge i seg hvert ord
Приклад
- sulten sugde i brystet
Фіксовані вирази
- ikke suge av eget brystikke finne på (noe) selv
- suge utogså: utarme