Bokmålsordboka
verke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å verke | verker | verka | har verka | verk! |
| verket | har verket | |||
| verkte | har verkt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| verka + іменник | verka + іменник | den/det verka + іменник | verka + іменник | verkende |
| verket + іменник | verket + іменник | den/det verkede + іменник | verkede + іменник | |
| den/det verkete + іменник | verkete + іменник | |||
| verkt + іменник | verkt + іменник | den/det verkte + іменник | verkte + іменник | |
Походження
norrønt verkjaЗначення та вживання
- gjøre vondt
Приклад
- det verker i kneet;
- kneet, såret verker
- kjenne verk (1, 1)
Приклад
- hun verket i hele kroppen
- i overført betydning: være urolig, utålmodig
Приклад
- sitte og verke etter å komme til orde;
- gå og verke med noe