Bokmålsordboka
streife
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å streife | streifer | streifa | har streifa | streif! |
| streifet | har streifet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| streifa + іменник | streifa + іменник | den/det streifa + іменник | streifa + іменник | streifende |
| streifet + іменник | streifet + іменник | den/det streifede + іменник | streifede + іменник | |
| den/det streifete + іменник | streifete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- streife inn påi forbifarten komme inn på