Bokmålsordboka
snerte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snerte | snerter | snerta | har snerta | snert! |
| snertet | har snertet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snerta + іменник | snerta + іменник | den/det snerta + іменник | snerta + іменник | snertende |
| snertet + іменник | snertet + іменник | den/det snertede + іменник | snertede + іменник | |
| den/det snertete + іменник | snertete + іменник | |||
Походження
norrønt snertaЗначення та вживання
- slå lett, men sviende
Приклад
- snerte en med svepa
Приклад
- si noe som snerter
- berøre, sneie, streife
Приклад
- snerte borti noe
Фіксовані вирази
- snerte innomstikke innom som snarest
- snerte segfare som snarest
- hun kvier seg ikke for å snerte seg en tur til Bergen