Bokmålsordboka
flakke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flakke | flakker | flakka | har flakka | flakk! |
| flakket | har flakket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flakka + іменник | flakka + іменник | den/det flakka + іменник | flakka + іменник | flakkende |
| flakket + іменник | flakket + іменник | den/det flakkede + іменник | flakkede + іменник | |
| den/det flakkete + іменник | flakkete + іменник | |||
Походження
norrønt flakka; beslektet med flagreЗначення та вживання
- dra hvileløst fra sted til sted uten noe bestemt mål;
Приклад
- flakke omkring
- bevege seg urolig
Приклад
- lyset flakket;
- flakke med blikket
- brukt som adjektiv
- et flakkende blikk