Bokmålsordboka
beundre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beundre | beundrer | beundra | har beundra | beundr!beundre! |
| beundret | har beundret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beundra + іменник | beundra + іменник | den/det beundra + іменник | beundra + іменник | beundrende |
| beundret + іменник | beundret + іменник | den/det beundrede + іменник | beundrede + іменник | |
| den/det beundrete + іменник | beundrete + іменник | |||