Bokmålsordboka
undre 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å undre | undrer | undra | har undra | undr!undre! |
| undret | har undret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| undra + іменник | undra + іменник | den/det undra + іменник | undra + іменник | undrende |
| undret + іменник | undret + іменник | den/det undrede + іменник | undrede + іменник | |
| den/det undrete + іменник | undrete + іменник | |||
Походження
norrønt undra; beslektet med under (1Значення та вживання
- gjøre forundret
Приклад
- det skulle ikke undre meg om du ble syk
- tenke spent over, fundere, undres (2)
Приклад
- han undret på hva som ville skje
- ofte refleksivt:
- hun undret seg på om de ville komme
- refleksivt: være forundret, undres (1)
Приклад
- de undrer seg over fenomenet