Bokmålsordboka
forgude
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgude | forguder | forguda | har forguda | forgud! |
| forgudet | har forgudet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forguda + іменник | forguda + іменник | den/det forguda + іменник | forguda + іменник | forgudende |
| forgudet + іменник | forgudet + іменник | den/det forgudede + іменник | forgudede + іменник | |
| den/det forgudete + іменник | forgudete + іменник | |||