Bokmålsordboka
spise 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spise | spiser | spiste | har spist | spis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spist + іменник | spist + іменник | den/det spiste + іменник | spiste + іменник | spisende |
Походження
norrønt spiza ‘forsyne med mat’Значення та вживання
sette til livs, ete
Приклад
- spise frokost, middag;
- vi spiser klokka 14;
- spise et stykke brød;
- ikke spise fisk;
- økte priser spiser opp hele lønnsøkningen – tar, sluker
Фіксовані вирази
- spise oppogså: ta igjen (et forsprang), sluke (en lønnsøkning)