Bokmålsordboka
snu 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snu | snur | snudde | har snudd | snu! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snudd + іменник | snudd + іменник | den/det snudde + іменник | snudde + іменник | snuende |
Походження
norrønt snúaЗначення та вживання
- transitivt: vende (2, 1), dreie
Приклад
- snu på hodet;
- snu ryggen til en – også: avvise;
- snu opp ned på noe;
- snu seg i senga
Фіксовані вирази
- snu omogså: forandre framgangsmåte